Когда я мрачен был, Ты на меня призрел
И весь тяжелый груз с души забрал.
Всю грязь одежд моих, что на пути имел,
В любви, Христос, Ты смыл и радость дал.
Я не стыжусь сказать каким меня нашел
Спаситель Иисус, здесь, на Земле.
Он, за вину мою, на крест давно взошел
И, через жертву ту, дал вечность мне.
Да не умолкнет дух хвалу Тебе нести!
Достоин Ты, Иисус, её иметь.
Я небо смог, Господь, здесь снова обрести,
Где некогда смогу Тебя узреть.
Я в небесах хочу гимн Богу продолжать,
В сияющем венце, у ног Твоих.
Ты право подарил с Тобою побеждать.
Не вспомнишь никогда грехов моих.
Я не стыжусь сказать каким меня нашел,
Спаситель Иисус, здесь, на Земле.
Ты, за вину мою, на крест давно взошел
И, через жертву ту, дал вечность мне.
01/12/2014 г.
Комментарий автора: 12. И Ты обратил сетование мое в ликование, снял с меня вретище и препоясал меня веселием,
13. да славит Тебя душа моя и да не умолкает. Господи, Боже мой! буду славить Тебя вечно.
(Псалтирь 29:12,13)
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 4365 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.